Життєпис
Максим народився і жив у Києві. Навчався у гімназії №178. Потім закінчив Київський національний університет будівництва та архітектури. Був активним учасником Революції Гідності. Цікавився політикою. У 2017-му закінчив курси помічника народного депутата, стажувався на посаді помічника-консультанта депутата Київської міської ради. Пізніше приєднався до Муніципальної варти Солом’янського району. Хотів боротись із корупцією. З 2019 року працював у будівельній компанії.
2020-го хлопець підписав контракт із Військово-морськими силами ЗСУ. Казав: «Як у майбутньому можуть поважати політика, який під час війни не пройшов цей шлях?».
Бойовий шлях
З першого дня повномасштабної війни Максим у складі 503-го окремого батальйону морської піхоти знаходився на передовій у Донеччині(Марьїнка, Авдіївка, Піски, Торецьк, Красна Поляна й ін.). Був командиром бойової машини. Двічі виходив із оточення. У червні 2022 року отримав вогнепальне осколкове поранення. Після лікування повернувся до побратимів на фронт. У ніч на 24 серпня, на честь Дня Незалежності, разом із товаришем зайшли на тимчасово окуповану територію та встановили прапор 503-ої ОБМП.
Морпіх Максим Токарев загинув 23 жовтня 2022 року поблизу села Опитне Донецької області. Під час виконання бойового завдання воїн підірвався на вибуховому пристрої та отримав смертельні мінно-вибухові поранення. Захиснику було 26 років.
Нагороди та вшанування
Посмертно молодший сержант Токарев нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали воїна на Лук‘янівському кладовищі у рідному Києві.
